У педагогічну скарбничку
Рекомендації
вчителям-предметникам
1.
Використовуйте різноманітні форми й методи
навчальної діяльності, які дають змогу розкрити суб'єктивний досвід учнів.
2.
Створюйте атмосферу зацікавленості кожного учня в
результатах роботи всього класу.
3.
Стимулюйте учнів до висловлювань, використання
різних способів виконання завдань без побоювання помилитися.
4.
Використовуйте протягом уроку дидактичний матеріал,
який дає змогу учневі обрати найбільш значущі для нього вид та форму
навчального матеріалу.
5.
Оцінюйте досягнення учня протягом усього процесу
його діяльності, а не тільки за кінцевим результатом.
6.
Заохочуйте прагнення школяра знаходити власний
спосіб роботи, аналізувати протягом уроку роботи товаришів, вибирати й
освоювати найбільш раціональні з них.
7. Створюйте на уроці
педагогічні ситуації спілкування, які б давали змогу кожному учневі виявляти ініціативу,
самостійність, вибірковість у способах роботи.
8. Враховуйте вікові та
індивідуальні особливості учнів.
9. Враховуйте інтереси й
нахили.
10. Підтримуйте успіхи —
хваліть за конкретну діяльність конкретну людину, не скупіться на теплі та
вдячні слова, зізнайтеся в тому, що здивовані її діями, у захваті від її
вчинків.
11. На уроці організовуйте
самостійну роботу, безпосередньо пов'язану з виконанням домашніх завдань,
навчайте учнів раціональних прийомів практичної діяльності.
12. Намагайтеся передбачувати
труднощі, що можуть виникнути в роботі учнів, обов'язково роз'яснюйте ці
моменти.
13. Надайте учням можливість
вибору завдання (диференційовані завдання або обов'язкове і додаткове завдання).
14. Не переносьте для
домашньої роботи матеріал, який учні не встигли опрацювати на уроці.
Самоаналіз уроку
1. Тип і вид уроку, зв'язок
його з попередніми.
2. Які головні завдання
уроку, як вони враховані під час реалізації мети уроку?
3. Чи раціонально використано
час уроку?
4. Чи раціональна структура
уроку для реалізації головних завдань, досягнення мети?
5. Які методи навчання
використано для вивчення нового матеріалу?
6. Як здійснюється контакт із
класом, окремими учнями?
7. Ефективність організації
самостійної роботи.
8. Чи були елементи
самоосвіти, самовиховання?
9. Чи використано
індивідуальний і груповий підхід до навчання?
10. Як організовано контроль
і самоконтроль за активністю знань?
11. Чи забезпечено
цілеспрямованість, оптимальну розумову діяльність учнів?
12. Запобігання розумовому перевантаженню учнів та його подолання.
13. Створення
проблемно-пошукових ситуацій для глибини засвоєння матеріалу, емоційного
настрою учнів.
14. Дотримання правил
педагогічного такту, загальноприйнятої етики, норм взаємин учителя та учня.
15. Елементи, етапи, форми,
методи, які були найвдалішими.
16. Що із запланованого не
вдалося? Чому?
17. Чи цікавив урок учнів?
18. Як працювати над подоланням
недоліків? Яка необхідна допомога?
Орієнтовний перелік питань
для
визначення мети
відвідування уроку
- Реалізація дидактичних принципів навчання.
- Ефективність застосування методів навчання.
- Ефективність застосування форми навчальної діяльності.
- Здійснення індивідуального та диференційованого підходу в процесі навчання.
- Самостійна робота учнів з підручниками, першоджерелами, документами.
- Вивчення діяльності учнів на уроці.
- Формування в учнів позитивних методів навчання.
- Практична спрямованість уроку.
- Організація самостійної роботи учнів.
- Стимулювання активної навчальної праці учнів.
- Доцільність структури уроку.
- Відповідність форм, методів, дидактичних завдань до структури уроку.
- Особистісний підхід до учнів у процесі навчальної діяльності.
- Ефективність використання технічних засобів навчання.
- Ефективність використання наочності, демонстраційного експерименту.
- Ефективність використання дидактичних матеріалів.
- Організація узагальнення та самореалізації знань учнів на уроці.
- Організація повторного навчального матеріалу.
- Робота з підготовки школярів до тематичного оцінювання.
- Виконання рекомендацій.
- Робота з засвоєння учнями опорних знань, понять, явищ.
- Якість виконання письмових робіт учнями.
- Вироблення навичок культури усного і писемного мовлення засобами уроку.
- Реалізація міжпредметних зв'язків.
- Робота над удосконаленням навичок читання учнів.
- Формування в учнів інтересу до вивчення.
- Раціональне використання навчального часу на уроці.
- Використання краєзнавчого, місцевого матеріалу на уроці.
- Оптимальність обсягу, складність домашнього завдання, його явище і роль у структурі уроку.
- Дотримання вимог навчальних програм, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів.
- Врахування вчителем реальних навчальних можливостей учнів.
- Система контролю за рівнем навчальних досягнень школярів.
- Стан ведення тематичного обліку знань.
- Дотримання вимог санітарно-гігієнічного режиму (техніки безпеки) на уроці.
- Впровадження ППД у практичну роботу вчителя.
- Надання методичної допомоги з ______________________________________________.
- Забезпечення єдності навчання, виховання і розвитку учнів.
- Організація ігрової діяльності на уроці.
- Застосування проблемного навчання.
- Застосування лекційно-практичної системи навчання.
- Ефективність роботи вчителя з розвитку мови учнів, збагачення словникового запасу.
- Ознайомлення з роботою вчителя.
- Організація групової, парної та ланкової роботи з учнями.
- Застосування ефективних технологій та методик навчання.
- Робота з формування вмінь аналізувати, робити висновки та узагальнення.
- Розвиток розумових здібностей учнів.
- Розвиток логічного та абстрактного мислення.
- Розвиток в учнів навичок самоконтролю та самовдосконалення.
- Використання розвивальних можливостей уроку.
- Створення позитивного психологічного клімату на уроці.
- Педагогічне керівництво пошуково-пізнавальної діяльностішколярів.
- Розвиток творчих здібностей учнів.
- Взаємовідвідування в системі «учитель — учень».
- Уміння організувати навчальну роботу на уроці.
- Формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів засобами уроку.
- Реалізація вчителем виховного потенціалу.
- Виховання патріотизму і національної свідомості учнів.
- Реалізація завдань естетичного виховання.
- Здійснення трудового виховання і профорієнтаційна робота.
- Естетичне виховання учнів на уроці.
- Вивчення системи уроків.
- Вивчення системи роботи.
- Вивчення стану викладання.
- Вивчення рівня навчальних досягнень школярів.
- Контроль за об'єктивністю оцінювання навчальних досягнень школярів.
Основні недоліки
відвідування і аналізу уроків
- Відвідування носить нерегулярний, епізодичний характер.
- Не проводиться якісна всебічна підготовка до відвідування уроку.
- Часто не визначається мета відвідування.
- Не завжди проводиться наліз уроку.
- Висновки не завжди чи не повністю відповідають меті відвідування.
- Висновки неконкретні, скупі.
- За висновками не простежується основного — результативності уроку.
- Для аналізу уроків використовується єдина (часто й неадаптована) схема.
- Рекомендації загальні, часом суперечливі, вигукові, неадресні.
- Висновки не можуть бути використані для подальшого планування організації методичної роботи з педагогами, вдосконалення всієї системи навчально-виховної роботи.
- Не простежується робота щодо виконання рекомендацій, даних на попередніх уроках.
Етапи контролю за якістю
уроків
- Планування контролю.
- Відвідування уроку.
- Підготовка до відвідування уроку.
- Самоаналіз уроку вчителя.
- Аналіз уроку шкільним адміністратором.
- Контроль за виконанням рекомендацій.
Підготовка до відвідування
уроків
- Складання плану-графіка відвідування уроків (на основі розділу «Внутрішньошкільний контроль» річного плану робіт закладу). Визначення мети відвідування.
- Вивчення матеріалів, що характеризують роботу вчителя (записи висновків за уроками, матеріали попередніх вивчень тощо).
- Перегляд навчальних програм з предмета, підручника.
- Перегляд інструктивних, методичних матеріалів, розпорядчих документів щодо вдосконалення предмета.
- Ознайомлення за календарним планом (за співбесідою з учителем) з темою уроку, який планується відвідати та з попереднього і наступного уроків.
- Ознайомлення за підручниками з матеріалом.
- Вибір типу та виду аналізу уроку.
- Розробка програми аналізу уроку.
Примірна схема самоаналізу
уроку вчителя
- Чи відповідав урок програмі?
- Як вирішені навчальні, виховні, розвивальні завдання уроку.
- Який тип уроку застосовано? Як він пов'язаний з недоліками уроку?
- Наскільки ефективно використовували час уроку?
- Яка робота пов'язана з вивченням учнями головного?
- Чи відповідає структура уроку реалізації проблеми з вивчення головного?
- Чи відповідали застосовані методи, форми, прийоми, засоби навчання навчальним можливостям класного колективу, віковим особливостям учнів?
- Як здійснювалися диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності учнів на уроці?
- Наскільки об'єктивно оцінено рівень навчальних досягнень школярів? Яку роль відігравав виставлений бал?
- Чи правильно проведено інструктаж, визначено обсяг і сукупність домашнього завдання? Чи давалось воно диференційовано?
- Що вдалося на уроці найкраще?
- Що із запланованого не вдалося? Чому?
- Що потрібно зробити із суперечкою дирекції, педагогів, методичної служби?
План аналізу уроку
- Тип і структура уроку.
- Який тип уроку обрано? Доцільність вибору з точки зору теми в цілому і дидактичної мети уроку. Місце уроку в системі занять за цілою темою. Зв'язок уроку з попередніми, як він здійснюється?
- Чи відповідає структура уроку обраному типу? Послідовність окремих етапів.
Організація окремих
складових структури уроку
2.1. Перевірка
стану виконання учнями домашнього завдання:
- з'ясування рівня усвідомлення виконання домашнього завдання учнями, перевірка засвоєння ними головного, істотного у навчальному матеріалі, перевірка засвоєння тих способів діяльності, які необхідні для вивчення і засвоєння нового матеріалу на уроці;
- співвідношення перевірки теоретичних та практичних завдань;
- індивідуальний та диференційований підхід до перевірки;
- раціональність вибору та реалізації вчителем форм, методів і засобів перевірки виконання домашнього завдання;
- раціональність витрати часу на перевірку домашнього завдання;
- рівень само- та взаємоконтролю в процесі перевірки;
- вибір і реалізація форм, методів стимулювання учнів у процесі перевірки домашнього завдання, об'єктивність оцінювання;
- дотримання критеріїв оцінювання, навчальний, виховний та розвивальний характер контролю, використання балу для стимулювання відповідального ставлення учнів до навчання.
2.2. Вивчення
нового матеріалу:
повідомлення
вчителем і усвідомлення учнями мети, цілей і завдань вивчення нового матеріалу,
мотивування навчальної діяльності школярів. Раціональність постановки мети
через:
а) зміст навчального матеріалу, що
вивчається на уроці (пояснити, розкрити тощо);
б) внутрішні процеси інтелектуального,
емоційного, особистішого розвитку учнів (формувати, розвивати, виховувати
тощо);
в) діяльність вчителя (розкрити,
познайомити, продемонструвати, описати тощо);
г) навчальну діяльність учнів
(розв'язувати задачі, виконувати практичні завдання, досліджувати, працювати з
літературою тощо);
- відповідність змісту та обсягу навчального матеріалу темі, меті, завданням уроку, вимогам програм та сучасному рівню розвитку науки. Як пов'язаний навчальний матеріал з сучасністю, оточенням школи і життєвим досвідом учнів. Як використовуються набуті раніше учнями знання для здійснення направленого сприйняття ними нової інформації;
- вибір та раціональність використання форм (індивідуальних, групових, фронтальних), методів і засобів викладання та навчання відповідно до змісту теми, мети, завдань уроку, вікових та індивідуальних особливостей школярів;
- способи педагогічного керівництва процесами виділення головного, найбільш суттєвого у змісті навчального матеріалу, роботою над засвоєнням основних теоретичних положень, закономірностей, узагальнення, систематизації знань;
- використання диференційованих дидактичних завдань у процесі вивчення нового матеріалу;
- ефективність форм та засобів організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення нового матеріалу;
- способи управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів (сприйняття, осмислення, запам'ятовування нового матеріалу);
- здійснення міжпредметних зв'язків;
- рівень відповідності навчальних досягнень учнів поставленим цілям та завданням уроку.
2.3. Закріплення,
систематизація та узагальнення знань учнів:
- постановка та реалізація цілей і завдань закріплення, систематизації та узагальнення знань учнів;
- виділення у змісті навчального матеріалу основного, істотного;
- навчально-матеріальне забезпечення закріплення, систематизації та узагальнення знань (наочність, роздатковий матеріал, ТЗН тощо);
- оптимальність працездатності учнів;
- забезпечення надійного зворотного зв'язку;
- контроль і корекція навчальних досягнень учнів.
2.4. Домашнє
завдання:
- способи (з інструктажем) та час (до дзвінка, всередині уроку, після дзвінка) домашнє завдання;
- відповідність домашнього завдання змісту вивченого матеріалу на даному уроці та на попередніх уроках;
- характер домашнього завдання (індивідуальне, групове, диференційоване, творче, проблемне тощо);
- наскільки учні готові до виконання домашнього завдання (пам'ятки, таблиці, додаткова література, узагальнені схеми, графіки тощо);
- співвідношення домашнього завдання із завданнями, які виконувались на уроці;
- передбачення дотримання санітарно-гігієнічних норм щодо тривалості часу на виконання домашнього завдання.
3. Принципи
навчання. Методи, прийоми і засоби навчання.
- Застосована система методів. Методи і проблеми, які в ній використано. Відповідність їх змісту матеріалу, типу, меті, завданням уроку та віковим і індивідуальним особливостям учнів.
- Здійснення мотивації навчальної діяльності учнів протягом усього уроку. Застосовані для цього прийоми.
- Реалізація дидактичних принципів.
Співвідношення
репродуктивної і творчої діяльності учнів, шляхи підвищення пізнавальних
інтересів, самостійної навчальної роботи, творчості школярів.
Прийоми
забезпечення зворотного зв'язку для керівництва процесом навчання.
Робота
з формування загальнонавчальних та предметних умінь і навичок.
4.
Навчально-матеріальне забезпечення та технічне оснащення уроку.
Раціональний
відбір і використання на уроці відповідно до змісту теми, мети та завдань
навчання, вимог програми, пристроїв, наочних посібників, роздаткових
матеріалів, літератури тощо.
Раціональність вибору і реалізації на
уроці комплексу різних типів засобів навчання (візуальні, аудіальні,
аудіовізуальні, комп'ютер, лінгафонний кабінет тощо). Автоматизація та
технізація демонстративних процесів (культ управління, автоматичне застосування
вікон тощо).
Наявність
та використання на уроці комплектів приладів, реактивів, навчальних завдань,
пам'яток, інструктивних карток для виконання різних видів начальної
діяльності.
Формування
в учнів умінь користуватися обладнанням, ТЗН, додатковою літературою,
підручником та іншими засобами навчання.
Залучення
до навчального процесу помічників учителя із числа учнів (лаборант,
консультант, демонстратор, оператор).
Дотримання
санітарно-гігієнічних норм щодо використання технічних засобів навчання на
уроці.
5. Використання часу на уроці
Своєчасність
початку уроку.
Витрата
часу на взаємне привітання, перевірку відсутніх. Огляд санітарного стану класу
та зовнішнього вигляду учнів, встановлення порядку і дисципліни, підготовка
учнів до уроку (наявність на столах підручників, зошитів, щоденників,
приладдя). Чи була в цьому потреба?
Витрата
часу на переключення діяльності школярів з одного виду на інший. Чіткість
дозування та корекція витрат часу на окремі структурні етапи уроку.
Своєчасність закінчення уроку.
6. Дотримання
санітарно-гігієнічних норм.
Відповідність
обладнання, навчально-матеріального оснащення приміщення санітарно-гігієнічним
нормам.
Забезпечення:
- оптимального температурного режиму;
- вологості повітря;
- належного провітрювання;
- освітленості робочих місць;
- гігієна праці вчителя й учнів.
Раціональність
організації праці вчителя та учнів з точки зору ергономіки.
Інтенсивність та емоційність спільної
праці вчителя та учнів на уроці на основі взаємної поваги і довіри.
7. Виховання на уроці.
Єдність цілей і напрямів виховання:
- формування національної свідомості як однієї з найважливіших рис особистості громадянина України;
- формування високої духовної особистості;
- утвердження на національному грунті принципів загальнолюдської моралі;
- виховання трудової активності, формування творчої працелюбності і особистості;
- забезпечення повноцінного фізичного розвитку;
- виховання екологічної культури.
Раціональність
постановки виховних цілей і завдань уроку.
Виявлення
та раціональна реалізація виховного потенціалу навчального матеріалу.
Оптимальність
вибору і використання методів, форм впливу на активність у процесі навчання.
Забезпечення
взаємодії внутрішніх і зовнішніх факторів виховного впливу на учнів.
Ефективність
управління виховним процесом на уроці.
8.
Морально-психологічна атмосфера.
Прийоми
і засоби перенесення ваги з перерви на урок, з одного виду діяльності на інший.
Розвиток спостережливості, мовленнєвих
умінь, пам'яті і мислення, інтересів, почуттів, вольових рис характеру.
Врахування
у навчальному процесі особливостей уваги, сприйняття, пам'яті, мислення окремих
учнів.
Психологічний
стан учнів на уроці (активність, впевненість, відчуття комфорту, профілактика
стомлюваності, страху, розгубленості тощо).
9. Поведінка
вчителя.
Уміння
володіти класом, організовувати його роботу, підвищувати інтерес, активність,
увагу учнів. Взаємовідносини з учнями, врахування індивідуальних особливостей
кожного. Тон і темп роботи. Педагогічний такт. Спостережливість, обміркованість,
акуратність. Культура мови, поза, міміка, жестикуляція. Авторитет в учнів.
10. Поведінка
учнів.
Поведінка
колективу учнів на уроці, чим вона визначається. Ставлення учнів до вчителя.
Участь учнів в активній розумовій праці, направленість і сконцентрованість
їхньої уваги, зацікавленості, дисциплінованості.
11. Результати
уроку.
Осягнення мети
уроку.
Навчальне,
виховне, розвивальне значення уроку. Виконання плану.
Рівень
сформованості знань, умінь та навичок (повнота, усвідомлення, дієвість),
вдосконалення загальнонавчальних умінь.
Оцінка
ефективності виховання учнів на уроці.
Характер
навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Аналіз
позитивних результатів, тенденцій, що відбуваються у діяльності вчителя, що
цінного може рекомендувати в практику роботи інших вчителів. Шляхи закріплення
і вдосконалення позитивних якостей уроку. Аналіз причин негативних результатів.
Шляхи ліквідації недоліків.
Примітки:
Залежно від мети відвідування при аналізі
уроку примірник план можна використовувати повністю або частково змінювати
послідовність аналізу.
Якщо відвідування здійснюється з метою
розв'язання яких-небудь окремих завдань, то при аналізі уроку треба виходити з
того, як вчитель розв'язує їх.
При цьому другі елементи уроку
аналізуються у зв'язку з розвитком основного питання.
За основу аналізу треба брати вимоги до
сучасного уроку та програмні вимоги щодо викладання конкретного предмета.
Вимоги до сучасного уроку
1. Спрямований
на високі кінцеві результати, на підвищення якості й ефективності навчання, на
всебічний розвиток особистості.
2. Комфортність
вчителя й учнів у системі їхньої взаємодії, яка будується на основі
співробітництва. Переважання діалогічного стилю спілкування «учитель — учень».
3. Побудова
уроку на основі врахування:
- програмних вимог;
- можливостей учнів;
- можливостей та творчого потенціалу вчителя.
- Чіткість дидактичного призначення уроку:
- засвоєння нових знань;
- перевірка та облік навчальних досягнень;
- узагальнення та систематизація знань учнів та навичок;
- комбінований та ін.
5. Комплексне вирішення завдань навчання,
виховання і розвитку.
6. Урок
має раціональну структуру, яка відповідає дидактичному призначенню.
7. Застосування
різноманітних форм, методів, засобів навчання, методик.
8. Застосування
інноваційних технологій, авторських технологій викладання.
9. Використання активних форм проведення
уроку.
10. Забезпечення міжпредметних зв'язків.
11. Здійснюється диференціація і
індивідуалізація навчальної діяльності школярів.
12. Вдале керівництво навчально-пізнавальною
діяльністю учнів.
13. Створено
належні матеріальні, морально-психологічні, гігієнічні, естетичні умови.
14. Проводиться
за планом — творчим, робочим документом учителя. За потреби вчитель вміє
перебудувати урок.
Орієнтовна
схема самоаналізу уроку
1. Чи відповідає мій урок програмі?
2. Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні,
виховні і розвиваючі завдання?
3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?
4. Що було основним, найсуттєвішим на уроці? Чи зумів я акцентувати увагу
учнів на його вивченні?
5. Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота
із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів? Як здійснювались
внутрішньопредметний і міжпредметний зв'язки?
6. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими
вибір і поєднання?
7. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці?
Чи були вдалими їх вибір і поєднання?
8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?
9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і
складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?
10. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?
Методичні рекомендації
вчителю щодо самоаналізу уроку
В основних напрямках реформи загальноосвітньої та
професійної шкіл зазначається, що людина повинна виховуватись у нас не просто
носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин суспільства, з
притаманними йому переконаннями, мораллю, інтересами, високою культурою праці і
поведінки.
У школі урок надійно посів місце основної
організаційної форми навчання, де реалізуються його глобальні мета, цілі й
завдання — всебічного розвитку особистості, формування її інтелектуальних
можливостей, здійснення виховання.
Урок можна вважати ефективним, якщо на ньому
забезпечується оптимальний зв'язок усього комплексу навчально-виховних цілей,
якщо увага і мислення учнів концентруються на основних, провідних ідеях і
поняттях теми, що вивчається, пробуджуються і розвиваються навчальні процеси,
формуються потреби учнів у знаннях.
Усі ці вимоги до сучасного уроку мотивовані
науковою сучасною педагогікою. Але всі вони здійснені без творчого ставлення
вчителя до організації навчання, без його майстерності. Майстерність учителя
багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки.
Аналізувати урок потрібно під кутом зору певної
педагогічної концепції.
З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна здійснювати
самоаналіз за такою схемою:
1. Які види змісту освіти передбачені навчальним планом уроку.
2. Чи відповідали методи і прийоми навчання видам змісту і навчальному
матеріалу.
3. Рівні досягнутого засвоєння знань.
4. Який рівень якості знань досягнуто.
5. Ступінь усвідомлення знань учнями.
6. Доцільність використання наочності і технічних засобів навчання.
7. Чи був на уроці необхідний емоційний клімат.
8. Чи була на уроці внутрішня логічна єдність.
9. Як реалізована виховна мета уроку.
Примітка:
Зміст освіти складається з:
— наукових знань (факти, закони, теорії);
— прикладних знань;
— оцінювальних і методичних знань;
— логічних, історичних, філософських знань.
Рівні засвоєння знань:
1. Рівень
усвідомленого сприймання і запам'ятовування. Він проявляється у відтворенні
засвоєного.
2. Рівень
застосування знань і вмінь за засвоєним зразком, тобто у знайомій ситуації.
3. Рівень
застосування знань і вмінь у новій ситуації. Тобто їх творче застосування.
Необхідно прагнути того, щоб
учні досягни засвоєння основних знань і вмінь на третьому, тобто творчому
рівні.
Учителям слід пам'ятати, що методи навчання не можуть бути поганими чи
хорошими, сучасними чи застарілими, вони можуть лише відповідати тим цілям, для
досягнення яких вони застосовувалися.
Етапи
уроку
Етапи
|
Дидактичні завдання
|
Зміст етапу
|
Умови досягнення результату
|
Показник результативності
|
Організаційний
|
Підготовка учнів до роботи, емоційна налаштованість на предмет
|
Організація уваги,
перевірка готовності класу до роботи
|
Вимогливість,
зібраність учителя
|
Час, здатність учнів швидко долучитися до роботи
|
Перевірка
домашнього
завдання
|
Перевірка наявності,
правильності, чатково — ліквідація прогалин
|
Встановлення ступеня
засвоєння матеріалу учнями
|
Гнучкість
учителя у виборі способів перевірки
|
Здатність учителя за
короткий проміжок часу встановити рівень знань учнів
|
Актуалізація
раніше вивченого матеріалу
|
Глибока перевірка рівня
знань, визначення причин прогалин у знаннях
|
Різновиди перевірки,
створення нестандартних ситуацій, індивідуальна, групова та колективна форми
організації праці
|
Уміння вчителя оптимально підібрати зміст вправ та запитань для
актуалізації
|
Усвідомленість
знань учнями,
практична
спрямованість,
самоконтроль,
взаємоконтроль
|
Засвоєння
нового
матеріалу
|
Організація
пізнавальної
діяльності,
досягнення ступеня
засвоєння
інформації
|
Повідомлення теми, мети,
завдань уроку, інструктаж щодо його проведення, ефективна мотивація
|
Уміння вчителя оптимально визначити обсяг інформації
|
Активність учнів, правильність
відповідей, адекватність дій у процесі пошуку знань
|
Практичне
закріплення вивченого матеріалу
|
Організація
практичної роботи учнів над закріпленням теоретичного матеріалу
|
Організація
індивідуальної та мікрогрупової форми організації практичної роботи з теми
|
Уміння вчителя ефективно
підібрати вправи в логічній
послідовності та за рівнем
складності (від завдань репродуктивного характеру до творчого)
|
Гнучка ' нестандартна
система контролю (поєднання самооцінки, взаємооцінки та контролю вчителя)
|
Підсумок уроку
|
Теоретичний підсумок вивченого
|
Повторення теми,
основних
положень,
оцінювання
результатів
роботи учнів
|
Доброзичливість, об'єктивність, умотивованість висновків
|
Здатність учнів самостійно
підбити підсумки уроку у формі усного зв'язного висловлювання
|
Домашнє завдання
|
Інструктаж щодо виконання
домашнього завдання
|
Мотивація вибору
домашнього
завдання,
пояснення
методики його
виконання
|
Диференціація,
показ алгоритму виконання
|
Правильність виконання
домашнього завдання
|
Немає коментарів:
Дописати коментар