З досвіду роботи

Розвиток творчих здібностей  учнів

на уроках трудового навчання

                                               Учень – не чаша,

                                               Яку необхідно наповнювати,

                                               А факел, який необхідно запалити.

(Давньогрецький вислів)

   

Протягом двох  років я працюю над проблемою розвитку творчих здібностей учнів. Вважаю, що в кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше – ставлю перед собою таке завдання.  Упевнена: не талановитих дітей не буває. Кожен має свою ікринку. Дуже важливо помітити той паросток, не дати загинути, зівʾянути. Під час проведення уроків стараюсь розвивати в учнів творчі здібності по різних темах, стараюсь зацікавити дітей новим матеріалом. Учні з задоволенням працюють з новими техніками виготовлення виробів.

         Життя доводить, що в складних умовах, які постійно  змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів,  нових рішень). Це людина,  «яка володіє певним переліком якостей, а саме --   рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники».

         У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (компʾютери, сканери, обчислювальні машини), то творчість не може бути формалізована й обмежена певною програмою дій не може бути механічною. У школі також спостерігається зростання інтересу до креативності: за новою 12-ти бальною системою оцінювання найвищі бали отримують учні тоді, коли виявляють творчість. Але ж відомо, що творчий учень є  дзеркальним відображенням творчого вчителя.

Я знаю, що розумова діяльність цих учнів підтримується й полегшується, коли ми, вчителі, спираємося на життєвий, практичний досвід учнів, їх попередні знання. Вона утруднюється й унеможливлюється там, де порушується  послідовність переходу від відомого до невідомого, де передчасно вводяться узагальнення , для яких в учнів ще немає досвідного грунту. Розвиток творчих здібностей учнів можливий, на мою думку, за умови  дотримання певних принципів та врахування необхідних компонентів. З цією метою була розроблена модель розвитку творчих здібностей. Крім того, вільна атмосфера на уроці, відсутність авторитарності , почуття довіри та поваги до учнів з боку вчителя, високий рівень пізнавальних інтересів серед учнівського колективу, використання ігрових технологій та інтерактивних методів навчання, виконання субʾєктивно – творчих вправ, урахування інтересів та можливостей кожного учня безумовно стануть суттєвими допоміжними в розвитку креативності.

         Відомим є той факт, що в основі розвитку обдарованої особистості лежить розвиток її здібностей. На певному рівні сформованості здібностей до тієї чи іншої діяльності виникають і починають розвиватися   творчі здібності. Поряд із стандартними завданнями учням пропонують такі, які вимагають креативного мислення, творчих пошуків, оригінальності , винахідливості. У звʾязку з цим однією з важливих умов забезпечення розвитку творчих задатків підростаючого покоління на уроках трудового навчання є використання інтерактивних методів та технологій творчого прямування, виконання творчих проектів, які потребують винахідливості творчої уяви тощо.  Упевнена, що творчі  завдання допомагають нам ,учителям, розвинути в учнів пізнавальні процеси -- памʼять, увагу, уяву, мислення. Усі завдання творчого характеру повинні бути розраховані на пошукову діяльність учнів, креативне застосування набутих знань, сприяти розвитку гнучкості й широти мислення.

    

Проблема цілеспрямованої підготовки до творчої діяльності учнів складна і багатогранна. Це обумовлено тим, що творча діяльність повʼязана з багатьма сторонами навчального процесу, виступаючи одночасно як мета, і як результат, обумовлений певним способом організації навчальної діяльності учнів, та як засіб підвищення ефективності процесу навчання. Тому я у роботі   намагаюся використовувати методи та технології, які допомагають виявити індивідуальні особливості учнів, намітити перспективи подальшого розвитку творчого потенціалу учнів, зробити навчання більш захоплюючим і цікавим. На своїх уроках  стараюся використовувати різні форми організації  навчальної діяльності нестандартного типу.

         Отже, головне завдання сучасного уроку – це створення такої ситуації, щоб учневі було цікаво, щоб дитина мала змогу розвивати свої творчі здібності. Виходячи з цього, хочу зауважити,  що надзвичайно важливо навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишню дійсність, правильно й образно висловлювати думки: робота ця копітка, масштабна, тож розпочинати її слід якомога раніше і проводити системно.

   

Ігрові форми навчання як засіб розвитку творчої особистості

         Гра-це один з важливих форм життєдіяльності дитини. Вона насичує собою дитячу працю, спілкування, художньо-творчу діяльність, спорт, побут. Забезпечуючи необхідні емоційні умови, гра сприяє всебічному, гармонійному розвитку особистості. В арсеналі педагога гра є важливим інструментом виховання, розвитку, удосконалення пізнавальної діяльності, організації вільного часу учнів різного віку.Спираючись на гру, педагог має можливість зміцнювати знання учнів, здобуті під час навчання, розвивати пізнавальні інтереси та самостійність школярів, створювати у дитячому середовищі атмосферу вільної, творчої діяльності, змістовного, емоційно-насиченого духовного життя дитячого колективу.

   Отже, гра з одного боку, постає як улюблена дитяча діяльність, а з іншого-як педагогічний засіб,  спрямований на розвʼязання багатьох завдань освіти, серед яких чільне місце посідають завдання розвитку, навчання і виховання школярів.

         Ігрова діяльність буде успішною тільки за умови забезпечення особистісного розвитку дитини в контексті гри. Саме у грі педагог може побачити дитину з усіма її індивідуальними якостями. Найважливішим підходом у методиці керівництва ігровою діяльністю школярів є невимушене спілкування між дорослим та дитиною у контексті гри, бо через гру дитина пізнає світ. Тобто гра є пізнавальною діяльністю. Гра може бути з елементами оцінної, художньої, навчальної,трудової, спортивної,творчої діяльності та з елементами духовного осмислення життя.

         Діти, які щойно перейшли до середньої ланки, значною мірою сприймають життя як гру. Їхні очі широко відкриті назустріч чомусь казковому, незвичайному, досі незвіданому.  За моїми спостереженнями, вони охоче, з великим задоволенням виконують такі завдання, де є можливість їм виявити творчу індивідуальність.  І тому уроки з елементами казки, гри, в такому віці надзвичайно  ефективні.

         Отже, ігрова діяльність школярів є важливим природо відповідним засобом формування особистості дитини. Успішність ігрової діяльності учнів у навчально-виховному процесі залежить від її спрямування на реалізацію завдань освіти, в особистісно-орієнтованому керівництві грою, у здійсненні в контексті гри завдань національного виховання, в організації педагогічного впливу на ігрову діяльність в напрямках забезпечення ефективного функціонування її структурних складових.

           Підбиваючи підсумки, мені хотілося б навести ще один вагомий аргумент включення елементів гри в навчальний процес. Подивіться в очі учнів, які виходять з ігрового уроку, і… вчителя. Перед вами-люди, що мають радість від праці. Що тоді є щастя, якщо не цей стан?!.

Використання інтерактивних методів у розвитку творчих здібностей учнів

         Сучасна методика має багатий арсенал методів та прийомів організації активного навчання та розвитку мислення. Так, на уроках часто практикую парну, групову роботу, роботу над створенням проектів, коли слабші учні мають можливість підвищити свій рівень знань, спираючись на досвід однокласників.

         Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні,(обдаровані) переважно самостійні тренують свої задатки , щоб розвинути їх у здібностях, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога- управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розвʼязувати дедалі складніші творчі завдання. Для себе прийнятною вважаю таку модель творчої особистості учня. як творча діяльність, творче спілкування, творчий пошук, творча активність  та творче мислення. І єдиним, на мою, думку найефективнішим  засобом досягнення мети є інтерактивні технології навчання. Вони забезпечують позитивну  мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяють розвитку творчої особистості.

         Інтерактивне навчання-це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету-створити комфортні умови навчання за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність. Відбувається колективна, групова, індивідуальна співпраця, коли вчитель і учні-рівноправні субʼєкти навчання.

         Підводячи певні підсумки своєї роботи зрозуміла, що формування творчих здібностей учнів є важливим завданням школи. Ефективне його здійснення-запорука виховання самовідданих ініціативних громадян нашої країни. Можна сказати, що є певний результат моєї роботи. Відповідно до вимог часу і програми я обумовлюю застосування на уроках української мови та літератури практики мовленнєвого спілкування, формування образного мислення і сприйняття художнього слова.

         Щоб діти працювали на уроці творчо, я обґрунтовую умови, потреби в цьому, створюю певні ситуації на уроці, спонукаю до мислення.

 Методичні прийоми і засоби, проаналізовані в темі, передбачають удосконалення культури мовлення учнів, розвиток творчих умінь і навичок роботи колективно і самостійно.

         Прагну, аби мої учні досягли високого рівня освіченості й вихованості, тому дбаю про постійне поповнення власних знань, про самоосвіту. Переконана, що ані компʼютер, ані будь-який інший засіб не може замінити вчителя, живе слово, безпосереднє особисте спілкування, хоча розумію, що без інноваційних технологій неможливо реалізувати дидактичні цілі відповідно до вимог освітнього стандарту.

         Отже, у процесі своєї роботи я зрозуміла, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу розвивати творчі здібності, а значить, і формувати творчу особистість учня.

           Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня. Стосовно цього приходить на думку одна давня притча. В середні віки у французькому місті Шарті будували собор. Якось трьох тачечників, які виконували однакову роботу-перевозили камінь, запитали: 
« Слухайте, друзі, що ви робите?» Перший робітник похмуро глянув і роздратовано відповів: «Тобі що, повилазило? Не бачиш-камінь тягаю на майданчик, хай йому грець!» Другий спокійно сказав: «Що роблю? Заробляю на кусень хліба для своєї родини.»   А третій розігнувся, витер спітніле чоло, усміхнувся і з гордістю сказав: «Я будую Шартський собор!»

           Ідея цієї притчі актуальна і нині: праця не лише нестерпний тягар чи засіб для матеріального забезпечення, а й-найперше-джерело творчості і щастя. У Святому письмі сказано: «Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху.» Це є істина.

 

Буклет опису досвіду роботи